«На 149-й версте находится станция Казатин – едва не самая важнейшая узловая станция Юго-Западных железных дорог с одним из лучних вокзалов всей.. рельсовой сети. Он построен архитектором А.В. Кобелевым по проекту архитектора В.И. Куликовского. Находясь на пути между Киевом и Одессою, в пункте соединения железнодорожных линий, ведущих, с одной стороны, на Брест и Граево, а с другой – на Умань, Казатин является весьма оживленным центром, где господствует постоянное движение, где круглые сутки проходят и отходят поезда и беспрерывно сменяется спешащая и волнующаяся толпа пассажиров…
Казатин – буфетная станция по преимуществу; при существующем расписании поездов остановки в Казатине приходятся во время завтрака, обеда или ужина. Внутри здания останавливает на себе внимание роскошная овальная зала І и ІІ класса; маса света и воздуха, изящная орнаментовка, стильная мебель – все это делает эту залу одной из лучних во всех отношениях среди буфетныхх зал на … железных дорогах».
«З книги «Иллюстрированный путеводитель по Юго-Западным казенным железным дорогам». 1989. (Стилістику збережено).
Нещодавно побачила світ книга історика з Козятина Зої ВІЛЬЧИНСЬКОЇ. Назва і зміст має зацікавити науковців, краєзнавців, всіх, хто вивчає літопис України за реальними документами. «Наша історія. Наша залізниця» – книга цікава, зокрема і для трудівників сталевих магістралей.
«Поява залізничної станції передувала народженню нашого рідного міста Козятина Саме інтенсивне будівництво залізничних ліній в напрямках в сторону до Одеси і Бреста і колії, що проходили по території Козятинської волості в цих двох головних напрямках», – акцентує читацьку увагу Зоя Вільчинська.
Назва його була запозичена від назви села Козятина, неподалік якого прокладалася залізнична колія. Будівництво цих надважливих залізничних гілок розпочалося у 1868 – 1870 роках. В 1870 році залізниця була прокладена через Козятин. Таким чином у цьому році з’являється нова залізнична станція. Саме ця подія і визначила в подальшому весь соціально – економічний розвиток майбутнього залізничного міста.
Через те, що ці землі належали поміщику Васютинському, то управління залізниць уклало низку документів із землевласником для придбання землі під залізничну забудову. Всі ділянки, через які прокладалися колії, що належали іншим землевласникам також викуплялися. Ці ділянки переходили в відання залізниці і мали назву зона відчудження.
Спочатку проводилася ґрунтовна інженерна розвідка, а саме – експертиза з глибоким вивченням і дослідженням грунтів, водних ресурсів. Досліджувалась карта розташування поблизу населених пунктів, промислових підприємств тощо. Згідно із результатами спеціальна комісія робила висновки і давала своє заключення на загальнодержавному рівні. Держава була головним замовником будівництва, залучаючи до цього різні за походженням капітали, в першу чергу приватний. Це в свою чергу спростовує існуючу думку про те, що саме завдяки підприємницькому таланту Васютинського і хабарям, які він возив у столицю, залізнична колія пройшла саме через Козятин.
Зберігся цікавий документ купчі – продажу ділянки землі, необхідної для потреб залізниці, що датований 1870 р. (тут і далі стиль та орфографію збережено – ред.)
«Купча № 299 (Из переписной ведомости за 1870г.)
«Лета 1870 Декабря в 15 день помещик Бердичевского уезда селения Козятина Мариан Осиповъ Васютинский продалъ я из означенной дачи моей, приобретенной по купчей крепости, совершенной в Киевской Палате Гражданского Суда 1 июня 1856 г., для устройства водоснабжения Казятинской станции Киево – Балтской железной дороги участок земли под здание водоподъемное и под самую станцию одну десятину 767 квадратных сажень с предоставлением на данной земле пользоваться всею протекающую в ее пределах водою для обеспечения ею сказанной станции. А взял я за эту землю 41 руб 36 коп. и за воду 1000 руб. А всего за землю и за воду 1041 руб. 36коп. А как – то сей купчей назначенные угодья мои никому не угодны, незначимы и никому ж поэтому не радостны.
То если кто в подтверждение в отчуждении по сей купчее изменения угодья почему – либо станет вступаться. Я продавец и наследники мои несем в том и доводы и навсегда должны покупающую сторону или тех их вступающих убытков от того могущих произойти отчитать как следует по законам.
Помещик Марьян Осипов сын Васютинский руку приложил».
На впроваджених в експлуатацію нових залізничних напрямках і залізничних станціях, що будувалися, досить швидко нарощувались потужності. Це сприяло інтенсивності роботи і збільшенню рівня вантажних перевезень, а відтак і зростання кількості працюючих. У результаті – поява нових поселень в районі залізничних станцій. Тому з’являлися проблеми, пов’язані із організації життєдіяльності, визначення статусу цих населених пунктів.
ЯК З’ЯВИЛОСЯ МІСТЕЧКО КОЗЯТИН
Понад десять років тому, працюючи в одному з державних архівів, мені пощастило віднайти перші документи про карти м. Козятин, датовані 1874 р. Згідно із даними польських і російських історичних джерел, цей рік вважається роком заснування містечка. Існує твердження, що повинен існувати наказ чи розпорядження про присвоєння ст. Козятин статусу містечка. Досліджуючи цю тему, зробила висновок, що укази, розпорядження тощо стосовно присвоєння чи зміни певного статусу населених пунктів можуть видаватися тільки тоді, коли цей пункт вже існує і має певну історію, але коли він тільки з’являється, то тут потрібно звертатися до установчих документів.
Причина, яка сприяла розбудові містечка, відома: будівництво залізниці і поява стратегічно важливої станції. Отже, все починається з розроблення плану, який згодом повинен бути реалізований. Тому саме розроблений і затверджений план забудови м. Козятина і є тим початковим пунктом, який дає нам право стверджувати, що заснування Козятина відбулося у 1874 р.
І першим документом, що це підтверджує, може слугувати План – карта забудови м. Козятина, розроблений полковником Копанським.
Виникло питання, чому саме військова людина займалася розробкою плану забудови містечка? Довгі пошуки відповіді увінчалися для З. Вільчинської врешті-решт успіхом. В одному з державних архівів історик натрапила на унікальні документи, що дають відповіді і на це запитання.
Залізничне будівництво в Російській імперії здійснювалося у першу чергу з військової точки зору, а вже потім для удосконалення економічних зв’язків. Згадаймо історію поразки Російської імперії в Кримській війні (1853-1856 роки). Саме з цього моменту царське самодержавство усвідомило переваги нового виду транспорту. Це стало поштовхом для широкомасштабного будівництва на найважливіших стратегічних напрямках, в першу чергу в прикордонних районах імперії, хоча до цього часу царем відхилялися всі запропоновані спеціалістами проекти.
РОЗБУДОВА МІСТЕЧОК ПРИ СТРАТЕГІЧНИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ СТАНЦІЯХ
Щоб краще усвідомити хід історичних подій, маю копії всіх відомих документів з цього питання в хронологічній послідовності.
Згідно із їхнім змістом спростовується думка про те, що на шляхи прокладання залізничних колій впливали побажання підприємливих поміщиків, які за хабарі мали змогу координувати проходження конкретної гілки у вигідному їм напрямку. Насправді , будівництво залізничних колій велося цілеспрямовано і за єдиним планом, звичайно, враховуючи при цьому місцеві географічні умови. Саме для цього спочатку в цих місцевостях проводилася розвідка. А от при прокладанні вузьких колій, зазвичай враховувалися економічні можливості регіону і розташування виробничих сил і аж ніяк не забаганки окремо взятих землевласників – поміщиків, яким за відчудження земель під майбутню залізницю компенсовували її вартість.
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ
Лист командуючого військами Київського округу від 17.06.1874р. №4090 до князя Дондукова-Корсакова.
«Милостивый Государь Князь Александр Михайлович. По высочайше утверждённому проекту новой нормальной дислокации в Казатине и Жмеринке предположено расположить сосредоточение казармовым образом по одному пехотному полку. Не зависимо от этого в означенных двух пунктах, как в узлах, ж/д линий было бы весьма выгодно расположить части запасов, необходимых для мобилизации войск Киевского округа; в случае же открытия военных действий на наших западных границах Казатин, несомненно приобретает весьма важное значение как пункт очень удобный для склада боевых и продовольственных запасов, для учреждения различного рода и для расположения военно-временных госпиталей. По выше изложенным соображениям в настоящее время когда с постепенным приливом частных лиц в Жмеринку и Казатин, эти местечки начинают уже застраиваться. Для военного ведомства было бы весьма важно, ежели в названных двух пунктах были заблаговременно выделены особые участки земли в недалёком расстоянии от ж/д станции и при том достаточно обширные, как для возведения казарменных помещений для частей войск, которые предположено расположить в этих пунктах, так и для устройства складочных магазинов для разного рода военных запасов и чтобы вместе с тем, были выяснены те основания, на которых таковые участки могли бы поступить в распоряжения военного ведомства для вышеуказанных целей:
В бытность мною в текущем июне в Казатине я узнал от находившегося там состоящего в распоряжении вашего сиятельства подполковника Копанского, что ваше сиятельство в виду того значения, которое местечки Казатин и Жмеринка начинают приобретать вследствие расположения их в узлах железнодорожных линий, признали необходимым возложить на подполковника Копанского составления предложений о распланировке названных местечек и о порядке последовательного отвода земельных участков как для частных построек, так и для общественных надобностей…».
Судячи із багатьох оригіналів документів, які надано у книзі З. Вільчинської, саме підполковник Копанський брав безпосередню участь у заснуванні та розбудові Козятина та Жмеринки у 1880-х роках.
БЕЗ КОПАНСЬКОГО СПРАВИ НЕ ВІДБУВАЛИСЯ
За браком місця на шпальтах газети приводимо лише деякі зразки документів, які свідчать про діловий характер листування державних та військових службовців імперії.
Арк. 20. Когда подполковником Копанским были окончены проектные планы будущих местечек Жмеринки и Казатина, получено было письмо командующего войсками Генерал-Адъютанта Дрентельна, о нанесении на план в означенных пунктах для казарменного размещения двух полков и как для этого потребовалось в Жмеринке – 75 десятин земли, а в Казатине – 95 десятин земли, то пришлось делать новую съемку и планы означенных местностей и возобновить поездку по этому делу. Для удовлетворения возникших таким образом новых расходов испрашивается г-ну Копанскому денежное пособие с 3-го Августа на 2 месяца суточных денег, присовокупляя при этом, что расход этот должен быть отнести на счёт казны. (в Киевскую Казенную палату Генерал-адъютант).
21 октября 1874 г. Рапорт генерал-губернатору от господина Копанского
«Вследствие предписания мне вашего сиятельства от 3-го прошлого мая за №1403 и №1408.
Составив в изложенных в них указаниях и представляя при сём планы проектированного расположения местечек при станциях Киево-Брестской ж/д. Фастов и Казатин и ст. Одесской ж/д. Жмеринка, – имею честь донести.
- Распоряжение вашего сиятельства о составлении планов будущих поселений в Жмеринке, Казатине и Фастове и приведение таким образом в порядок и существующих там поселений принято Управлением дорог Одесской и Киево-Брестской и всеми местными владельцами с живейшей признательностью, потому что вместе с осуществлением этой меры уменьшается опасность от огня и других случайностей, а увеличивается благосостояние владельцев и всех жителей.
- На представленных планах показаны все существующие постройки, как принадлежащие железным дорогам, так и частным лицам. Многие из построек, принадлежащих частным лицам, поставлены не на надлежащем расстоянии от линии отчуждения под дороги земли и как большая часть из них, в особенности в Жмеринке и Фастове покрыта легкосгораемым материалом, соломою и гонтом (покрівля з дерев’яних пластин – ред.), то они на основании правил к ст.575 (доп.) предписания 1871 г. свода законов т. ХII ч. 1 Устава Путей Сообщения должны быть или перенесены за черту 20 сажен. расстояний, указанных на планах, потому что все эти строения воздвигнуты после издания сих правил, – или должны быть перекрыты несгораемыми крышами, к числу которых относятся кровли, крытые железом; и тогда они могут существовать и на расстоянии 10 саж. от межи отчуждения подорожной земли согласно п. 2-го, введенных правил. Хотя на основе п. 1 тех же правил, допускается и 5 саж. расстояние от места отчужден. под железнодорожные земли для строений из несгораемых материалов и с несгораемыми крышами, но имея ввиду коренной закон о ширине улиц в селениях и местечках, ширина улиц в местах по линии железнодорожной земли на проектируемых планах должна везде быть 10 сажен.
- Имея в виду прекращение беспорядка, происходящего от несоблюдения поселяющими правил стройустава, а равно правил постройки вблизи ж/д и устроение опасности от того происходящей для сих последних и снесся с Винницким, Бердичевским и Васильковским уездными исправниками о приостановлении и недопущении к возведению новых построек желающим селиться при станциях ж/д в Жмеринке, Казатине и Фастове до утверждения планов и особого за тем распоряжения вашего сиятельства.
- Базарная площадь в Жмеринке и Казатине назначена со стороны подъездов к этим вокзалам и, идущих к ним дорог. В Фастове же базарная площадь оставлена в существующем месте на прежнем месте, потому что она находится не более 350 саж. от ст. железной дороги.
…К выше изложенному имею честь присовокупить, что при распланировании улиц, я сообразовался с существующими строениями и имел в виду, чтобы направление улиц не стесняло поселившихся уже для жительства при вокзалах Жмерика, Казатин и Фастов.
Подполковник Копанский.
№74 14 октября 1874 г.
г. Киев»
арк. 32- 36)
Г-ну Министру внутренних дел № 4334 26 октября 1874г.
С проведением железных дорог по Юго-Западному краю некоторые станции, особенно такие, в которых сходятся несколько линий, приобретают весьма важное значение. В них поселяются кроме служащих разные лица, устраиваются торговые заведения и мало-помалу эти станции, прежде почти совершенно пустынные, становятся весьма привлекательными населяемыми местностями, которые незамедляют обратиться в местечка или посады, может быть весьма значительные. По сему крайне необходимо заблаговременно озаботиться о правильном устройстве спроектируемых поселений, в противном случае при беспорядочном возведении там построек, вследствие , когда число их увеличивается, окажется совершенно невозможным или весьма затруднительным дать правильный и весьма удобный вид этим поселениям.
…Проекты этих планов я поручил Копанскому представить всем владельцам земли, входящих мест, начальникам станций и исправникам, если они со своей стороны имеют какие-либо возражения или замечания к планам застроек, то представить их комиссии.
Вслед за этим командующий войсками Киевского Военного Округа сообщил мне, что по высочайше утвержденному проекту новой дислокации, в Казатине и Жмеринке предложено расположить сосредоточенные казарменным образом по одному пехотному полку. Независимо от этого в означенных двух пунктах,- как в ж. д. линиях было весьма выгодно расположить части запасов, необходимых для мобилизации войск Киевского военного Округа в случае открытых военных действий на наших западных границах.
Казатин, несомненно приобретает весьма важное значение как пункт наиболее удобный для складов боевых и продовольственных запасов для учреждений разного рода депо и для расположения военно- временных госпиталей.
Арк. 34. …Ныне полковник Копанский предоставил проекты этих планов Управлению железных дорог и Киево- Брестской ж.д.. Они приняты, а равно местными владельцами имел с большим сочуствием потому то с проведеним построек в порядок имеется опасность уберечь их от огня и будет более удобным.
На плане показано все существующие настройки, назначение построек, подъездов к вокзалам и идущих к ним дорог в Казатине и Жмеринке. Земля для надобности для ж.д. показана на планах (при Казатинской станции по указанию Управления ж. д.
Планы этих местечек подлежат утверждению Губернским начальством и в перспективе как городки пост ройки они должны соответствовать условиям городских, а не сельских построек.».
Так розпочиналася історія Козятина, Жмеринки, Фастова. Але ведуча, стратегічна військова роль, як засвідчують документи, відводилася саме ст. Козятин,
Про підтвердження нового статусу станції, що набувала досить швидко ознак містечка, засвідчує й факт , створення органів влади в т. числі і правоохоронних. А також розвиток інфраструктури, що відповідав новому статусу населеного пункту, який утворився внаслідок появи вузлової залізничної станції. Першочерговим постало питання у короткий термін сформувати органи місцевої влади в т. числі і правоохоронні.
1874 РІК – ІСТОРИЧНА ДАТА
Міністерство внутрішніх справ звертається з пропозицією – клопотанням до Київського губернатора про дозвіл на формування правоохоронних органів на території нових залізничних поселень в тому числі і м. Козятина.
«В тех местечках, которые примыкают преимущественно к железнодорожным линиям и в которых стали возникать отдельные поселения с развивающейся постоянной торговлей и промышленной деятельностью предположим нынче же войти в рассмотрение вопроса об учреждении в таких поселениях полицейского надзора»
Можна стверджувати, що однойменна станція виросла раніше відомого поселення містечка Козятина. Губернатор дає відповідне розпорядження, яке грунтується на Положенні про утворення містечок 1870 р.
«О доставлении Губернскому по крестьянским Делам Присутствию местными : Мировым Посредником и Уездным исправником сведений требуемых Правилами об учреждении городов и местечек, приложенными к ст. 54 Общего положення (примечание 2. – «Значительные торгово-промышленные поселения могут быть возводимы исключительно лишь в города или посады и, притом не иначе, как с обеспечением таких городских поселений поземельным устройством: для селидебной (селительной) площади и выгода(ы) (на правах собственности с обращением местных крестьян, по желанию, в мещанское сословие и с образованием городского или посадского общественного управления на началах Городового Положения 1870 г.).
В наступні роки і десятиліття план Козятина (як і інших станцій) неодноразово уточнювався переглядався і робили його інженери-будівельники. Але перший проект – план, розроблений військовим інженером Копанським є найважливіший, тому, що саме з нього розпочиналася забудова і подальша розбудова м. Козятина – нашого міста, рідного нам куточка Батьківщини, де ми народилися, живемо, де жити нашим нащадкам.
І саме такими були перші кроки розбудови Козятина, основу для якої було накреслено в 1874 р., завершує роздум Зоя ВІЛЬЧИНСЬКА.
Інформація взята з сайту:
https://swrailway.gov.ua/rabslovo/?aid=4597